Металургійний район. "КЗДО КТ № 13 КМР








Сторінка вчителя-логопеда

Логопедія вдома

Формування правильної вимови у дітей – це складний процес. Дитині потрібно навчитися керувати своїми органами мовлення, сприймати звернене до неї мовлення, здійснювати контроль за мовленням оточуючих та власним. В роботі з дітьми дошкільного віку велику увагу необхідно приділяти розвитку артикуляційної моторики, фонематичного слуху, просодичної сторони мовлення та розвитку дрібних м’язів рук. Розвиток цих сфер прямо веде до розвитку мовлення у дитини.

 

Артикуляційна моторика

Артикуляційна гімнастика – це комплекс вправ для органів мовленнєвого апарату: губ, язика, нижньої щелепи, дихання.     

На початковому етапі підготовки артикуляційного апарату дитини до постановки звуків або ж для розвитку вміння правильно володіти своїм артикуляційним апаратом пропонуємо використовувати так звану лінгвістичну казку «Казку про Веселий Язичок».

Під час розповіді цієї казки дитина залюбки «включається» в роботу, адже тут присутній ігровий момент, а що найважливіше – в ході казки ви непомітно для малюка виконуєте разом з ним найпростіші артикуляційні вправи. Ці вправи і стануть для вашої дитини підготовчою артикуляційною гімнастикою.

Пропонуємо вашій увазі приклад казки про Веселого Язичка. Але ви також можете вигадати свою казку в залежності від вподобань дитини, але пам’ятайте, що основна мета такої казки – не розвиток сюжету, а підготовка артикуляційного апарату до правильної звуковимови. Також слідкуйте, щоб дитина повторювала всі рухи, про які ви розповідаєте та які їй показуєте.

Казка про Веселий Язичок

Жив собі Веселий Язичок у своєму чарівному будиночку (широко відрити рот, показати язик, порухати ним у роті). Ти, мабуть, здогадався, що цей будиночок – рот. Двері у будиночку то відкриваються, то закриваються. Ось так (по черзі відкривати і закривати ротик, ритмічно, в помірному темпі). Кожного дня Язичок виходить з будиночка на прогулянку (висунути язика). І от одного разу Язичок вийшов погрітись на сонечку, приліг він на ґанку (покласти широкий язик «лопаткою» на нижній губі). Раптом подув сильний вітер, Язичок здригнувся (зробити вузький язик «голочкою»), сховався в будиночок і зачинив за собою двері (забрати язик та закрити рот). Дуже полюбляв Язичок грати у футбол (по черзі впиратись кінчиком язика то в ліву, то в праву щоки), на  барабані (стукати кінчиком язика в зуби д-д-д), гойдатись на гойдалці (відкрити рот, кінчиком язика по черзі тягнутись до носа, потім до підборіддя), їздити на конику («клацати» язиком, присмоктуючи та різко відриваючи його від піднебіння). А коли награється, Язичок йшов до свого будиночка відпочивати (знову забрати язик та закрити рот). Який слухняний у тебе Язичок!

Таку казку можна використовувати навіть з найменшими малюками, видозмінюючи її в залежності від вікових особливостей та індивідуальних вподобань кожної дитини.

Це лише один приклад з багатьох, як можна обіграти артикуляційну гімнастику. Пошийте разом з дитиною логопедичну іграшку, а за основу можна взяти ту іграшку, яка найбільше симпатизує вашій дитині, зробіть у іграшки рухливий язик, куди вставляється рука дорослого та грайте разом з дитиною, поруч з нею будьте і самі малим дитям, та пам’ятайте, що основна діяльність для дитини дошкільного віку – це гра.

 

 

 

Фонематичний слух

Фонематичний слух – це здатність дитини впізнавати та розрізняти мовленнєві звуки. Завдяки фонематичному сприйманню дитина здатна диференціювати (розрізняти) близькі за звучанням або схожі за артикуляцією звуки рідної мови (С-З, Ш-Ж, Т-Д, Л-Р тощо). Відповідно порушення фонематичного сприймання призводить до відсутності навику диференціації, що спричиняє виникнення різних мовленнєвих порушень у дошкільному віці (відставання в поповненні словника, у формуванні граматичної будови мови і зв'язного мовлення), а також порушення письма (дисграфія) та читання (дислексія) у школярів. Саме тому дуже важливо розвивати фонематичне сприймання у дітей з самого раннього віку.

Зокрема, у своїй роботі з дітьми дошкільного віку я використовую гру «Вгадай хто це?». Дітям за звуком потрібно відгадати тварину, назвати її та знайти у коробці відповідну фігурку, а записи звуків тварин використовую з цього посилання:

 https://www.youtube.com/watch?v=Pg6yqiB2oE8&feature=youtu.be.

Просодична сторона мовлення

Розвивати просодичну сторону мовлення у дітей допомагає такий метод роботи, як логоритміка. Логоритміка – комплекс вправ, які дитина виконує за допомогою музики і віршів. Це корекційна педагогіка, завдяки якій рухи супроводжуються звуком. Педагоги займаються нею з дітьми, щоб виправити мову за допомогою рухів і звукового супроводу. Ці вправи дуже корисні для дітей. Вони розвивають дихання, мову, слух, моторику, творчі здібності, а ще надзвичайно цікаві для дітей, а особливо дітей дошкільного віку.

Зокрема, чудові співанки для дітей дошкільного віку, які я використовую у своїй роботі, можна знайти за посиланням: https://www.youtube.com/channel/UCM70-FQJZjDKxSeuemTtdVQ.

 

Розвиток дрібної моторики

Робота з розвитку дрібної моторики повинна починатися задовго до вступу у школу, а саме у період дошкільного віку. Батьки, які приділяють певну увагу вправам, іграм, різноманітним завданням на розвиток дрібної моторики та координації рухів руки вирішують одночасно декілька проблем: по-перше, впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини, по-друге, покращують розвиток мовлення малюка, по-третє, готують його до оволодіння навичок письма.

Щоб сприяти розвитку пальців рук і тим самим розвивати мовлення вашої дитини, можна запропонувати малюкам наступні завдання:

  • Розминати пальцями пластилін, глину.
  • Катати по черзі кожним пальчиком камінці, намистинки, шарики.
  • Нанизувати намистинки на тоненьку стрічку, робити намисто.
  • Стискати та розтискати кулачки.
  • Робити м’які кулачки, які можна легко розжати і в які дорослий може просунути свої пальці; та міцні, які не розтиснеш.
  • Двома пальцями руки (вказівним та середнім) «ходити» по столу, спочатку повільно, а потім швидко, наче вони біжать. Вправа проводиться спочатку правою, а потім лівою рукою.
  • Показувати окремо тільки по одному пальчику.
  • Барабанити, постукувати всіма пальцями обох рук по столу.
  • Махати в повітрі тільки пальцями, не рухаючи долонею.
  • Плескати в долоні тихо і голосно, в різному темпі.
  • Нанизувати великі ґудзики на нитку.
  • Зав’язувати вузлики на мотузці.
  • Застібати ґудзики, гачечки, замочки, закручувати кришки, заводити механічні іграшки. Закручувати шурупи, гайки.
  • Ігри з конструктором, мозаїкою, кубиками.
  • Складання матрьошок.
  • Малювання у повітрі.
  • Ігри з піском, водою.
  • Малювати, розфарбовувати, штрихувати.
  • Різати ножицями.

Важливою частиною роботи з розвитку дрібної моторики є пальчикова гімнастика. Ці ігри дуже емоційні, їх можна проводити, повертаючись з дитячого садка, сидячи в черзі до лікаря, у транспорті та, звичайно, вдома. Вони дуже захоплюючі і сприяють розвитку мовлення та творчої діяльності. «Пальчикові ігри» начебто відтворюють реальність навколишнього світу – предмети, тварин, людей, їх діяльність, явища природи. В ході «пальчикових ігор» діти, повторюючи рухи дорослих, активізують моторику рук та мовлення.

Пальчикові ігри, які я використовую у своїй роботі, можна знайти за посиланням:

https://www.youtube.com/channel/UCMhSZW_i8bcMxvGJPne3WHQ.